Неділя
19.11.2017
17:01
 
Форма входа

Меню

Категории раздела
Мои статьи [1205]
Поиск
Наш опрос
Як Ви ставитися до української журналістики?
Всього відповідей: 83
Locations of visitors to this page
Друзья сайта

Создайте свой сайт

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Міні-чат
 
 

завантаження...

Музей Віктора Тригуба

Каталог статей

Головна » Статті » Мои статьи

Віктор Тригуб - біографічна довідка

Віктор Тригуб - біографічна довідка

Підготовано біографічну довідку про відомого журналіста Віктора Тригуба, яку публікуємо саме до 26 вересня, у день народження Віктора та його сина Ростислава, якому виповнюється 16!

Вітаємо, хай щастить!

Друзі, колеги...

Тригуб Віктор Вікторович – (народився 26 вересня 1966 року у селі Кленівка, Амвросіївського району Донецької області).  Український журналіст, письменник, громадський діяч, музеєзнавець.

Редактор журналів «Музеї України», «Нова Січ», засновник і директор Музею плакатів України.

Освіта – Осиківська ВШ, Кленівська СШ, факультет журналістики Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка (1990). Після другого курсу університету – служба в Радянській Армії, рядовий Ракетних Військ Стратегічного призначення, Білорусь, Алтайський край, Росія.

Батько - Віктор Миколайович - агроном,  мати - Ніна Єгорівна - вчитель української мови в школі, загинула в автокатастрофі.

Писав в газети "Радянська Донеччина", "Комсомолец Донбасса". З 1983 року співробітничає з молодіжною газетою «Комсомольское знамя», де працює після навчання. Створив Фонд пошуку – громадську організацію при ЦК ЛКСМУ та редакції КЗ, що розшукувала радянських солдат, які вважалися зниклими без вісті. Були експедиції в архіви Подольська, розкопки на місцях боїв. Вдалося встановити імена кількох десятків тисяч людей. Видано мартиролог «Память Бабьего Яра», «Маутхаузен». В.Тригуб координував роботу по створенню мартирологу  українських хлопців, загиблих в Афганістані, завдяки підтримці редактора газети В.Кулеби, опублікував список українців, зниклих без вісті у Афганістані.

У 1991 році заснував свою першу газету «Хвилина мовчання», займався видавничим бізнесом, виборчими технологіями. У 1995 році, напалмом було спалене його помешкання через конфлікт в одному з виборчих округів столиці.

Виступив співзасновником багатьох україномовних видань, найбільш відомі з яких журнали «Музеї України», «Нова Січ», «Універсальна газета».

Був Президентом громадського комітету з вивчення діяльності вищих посадових осіб держави, народних депутатів, міських Голів, громадських діячів акції «Лідер народної довіри» .

Автор кількох збірок оповідань та публіцистичних статей, деякі з яких мають інтернет-версії.

З 2000 року розпочинає резонансну пресову програму «Музеї України» - з популяризації та захисту музейної галузі. 2004 року заснував журнал «Музеї України», що вперше упорядкував і опублікував музейний каталог, видав спецвипуски з описами музеїв кількох областей. Журнал майже десять років протримався у передплаті, перейшовши в інтернет версію лише у 2012 році.

Команді журналу вдалося провести кілька потужних інформаційних кампаній на захист багатьох музеїв, їх директорів. Були причетні до відставки Міністра культури України М.Кулиняка, що прославився масовим звільненням директорів найбільших музеїв.

Спільно з Володимиром Бровком розслідували діяльність Козельщинського та Путивльського таборів для військовополонених НКВС СРСР, де у 1939-41 роках зникли тисячі громадян Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Румунії, Молдови. Нині ця справа на контролі урядів та посольств шести європейських держав.

Спільно з отаманом Американського козацтва Сергієм Цапенком, колишнім киянином, що виїхав до США, зробив кар’єру в Організації Об’єднаних Націй, колекціонером української старовини, журнали «Нова Січ» і «Музеї України», редаговані В.Тригубом, втяглися в процес повернення козацьких регалій запорожців, вивезених з Січі на Кубань, потім у 1918 році до Сербії, у 1945 році до США. Українцям протидіяла шовіністична влада Краснодарського краю на чолі з губернатором та отаманом Кубанського козацтва, відомими за безглуздим будівництвом дамби на Тузлу. На жаль, попри намагання журналістів та козаків, байдужості української влади, росіянам вдалося фактично пограбувати американський музей, таємно вивізши культурні цінності до Москви. Особливу ідеологічну цінність колекції мала дарча грамота імператриці Катерини Другої козакам на Кубань. Після тієї пригоди було формально відновлено Кубанську Народну республіку, створено Стародубську Республіку, сформовано уряди в екзилі. В.Тригуб став Президентом тих самопроголошених державних утворень, що суттєво вплинули на конфлікт Росії і України довкола Криму, а всі "лідери" Республік стали небажаними гостями в РФ.

Віктор Тригуб та Сергій Цапенко розшукували оригінал парадної шаблі Гетьмана Івана Мазепи, копію якої знайшли в Канаді. Після звернень українських журналістів, Ермітаж був змушений визнати існування шаблі Мазепи у своїх фондах. Київська журналістка Валентина Мудрик, маючи секретний інвентарний номер експонату десь роздобутий В.Тригубом, пробилася в фонди і сфотографувала шаблю. Вперше українці офіційно довели наявність гігантської колекції символічних речей в російських музеях, що мають гриф «секретно». Це публічно підтвердив і музеєтворець, Герой України Борис Возницький. Однак, відомий київський зброяр Володимир Остапович, провівши експертизу, довів, що шабля Мазепи з Ермітажу є копією. За деякий час В.Тригуб оприлюднив матеріали про наявність в Адміралтействі Санкт-Петербургу секретних спецхранів, де крім оригіналу шаблі Мазепи, інвентарний номер якої знову було опубліковано, зберігаються речі Київських князів, у тому числі перстень Ярослава Мудрого. Російська влада не дозволила представникам України доступ до реліквій.

Сайт «Музеї України» оприлюднив чимало сенсаційної інформації про втрачені культурні цінності за кордоном. До редколегії журналу входив творець НІЕЗ "Переяслав", Герой України М.І.Сікорський.

При журналі «Музеї України» було започатковано Музей слідопитів (Нові Петрівці, Вишгородський район Київщини), Музей козацьких страв, Музей булатної зброї, перший офіційно зареєстрований у Європі Музей плакату України, директором якого став В.Тригуб, розгорнувши виставку «Плакати епохи тоталітаризму» у Тернопільській садибі Сучасного села Національного музею народної архітектури і побуту України.

Розпочато Фестиваль вільних музеїв, координаторами якого стали В.Тригуб і екс-директор Центрального музею Збройних Сил України, Голова правління Українського Інституту воєнної історії Віктор Карпов. Фестиваль вивчає діяльність музеїв недержавної форми власності. Діє Фестиваль музейних сайтів.

Разом з сином Ростиславом, Віктор Тригуб створив, наповнив сайти більш ніж 30 музейним закладам. Контролює інформаційну корпорацію УПК, куди входить понад 100 різноманітних сайтів. Блогер багатьох українських ресурсів.

Дружина – Наталка - музейник, журналіст, син Ростислав, що народився в один день з батьком, – школяр.

Нагороди – Почесний працівник туризму України, відзнака Київського міського Голови, громадські ордени, медалі, грамоти.

Член Національної Спілки журналістів України.

Автор гумористичного проекту Маленька Партія снайперів, що став альтернативним шляхом розвитку України. Співак і композитор Олександр Положинський (гурт Тартак), надихнувшись програмними статтями В.Тригуба, написав пісню Партія снайперів, яку виконує з гуртом Козак Сістемс. Пісня стала символом протесту, виконується на майданах, молодіжних фестивалях, фактично заборонена в теле-радіоефірі. Увійшла до альбому "Шабля".

Вітаємо Віктора і Ростислава з днем народження!

 

Посилання: Публікації на сайті Хай Вей

http://h.ua/art_geld.php?id=21824

Сайт Нова Січ - http://www.novasich.org.ua/index.php

Журнал «Музеї  України» - http://www.museum-ukraine.org.ua/

Персональний сайт В.Тригуба - http://trigub.do.am/

Вікпедія -

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%B3%D1%83%D0%B1_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Сайт Музею плакату України - http://museum-plakat.do.am/

 

Пісня Партія снайперів - http://www.youtube.com/watch?v=e-F1qglpVTM

Сайт Маленька партія снайперів -

http://snayper.do.am/

Народні блоги Української правди -

 

http://narodna.pravda.com.ua/authors/46b4b7953268a/

Категорія: Мои статьи | Додав: defaultNick (25.09.2013)
Переглядів: 182 | Теги: Віктор Тригуб - біографічна довідка | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: