П`ятниця
28.07.2017
15:52
 
Форма входа

Меню

Категории раздела
Мои статьи [1195]
Поиск
Наш опрос
Як Ви ставитися до української журналістики?
Всього відповідей: 83
Locations of visitors to this page
Друзья сайта

Создайте свой сайт

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Міні-чат
 
 

завантаження...

Музей Віктора Тригуба

Каталог статей

Головна » Статті » Мои статьи

Містика незнайдених скарбів

Містика незнайдених скарбів

Мова йде про такі гроші, що нам вже давно не смішно. Про мільярди Полуботка писати не будемо – то окрема тема про зговір групи банкірів… Поговоримо про те, що можна досить легко знайти, досить дешево отримати, а коштує те все ДУЖЕ дорого. Скарби скіфів, Київських князів, запорозьких козаків, УНР  постійно хвилюють владу, спецслужби, істориків, журналістів та різноманітних шукачів пригод, готових ввязатися у сумнівні авантюри, що можуть коштувати їм життя і здоров*я…

Даємо дуже важливу примітку – банків раніше не було! Паперові гроші з*явилися досить недавно. Отож, раніше всі капітали зберігалися або в сріблі, або в золоті. Або в цінних ювелірних прикрасах. Були люди, які досягши великої влади,  значного багатства, вимушені були думати про збереження капіталів. Цінності ділили на купки і приховували до потрібних часів. Бувало закопували в землю,  розміщали у таємних сховищах у стінах капітальних будівель – палаців, церков, монастирів… Про точні координати скарбів знали одиниці. Роки були дуже неспокійні. Війни, окупації, походи… Часто ті, хто знав таємницю, залишалися на полі бою, забираючи в могилу свої знання. Скарби ж десь так і лежать. Щось згнило, щось залишилося…

Зовсім інша ситуація була у запорожців. Кожен отаман чи Гетьман, мали доступ до секретних кодів скарбів, захованих попередниками. Так званий золотий запас Січі. У випадку поразки, чи несподіваного наступу ворогів, коли обози чи Січ, опинялися в руках нападників, керівництво відходило на запасні позиції, відкопуючи чи дістаючи золото і срібло. На жаль, чимало отаманів і гетьманів, померли несподівано, не встигнувши передати знання. Хтось вимушено опинився в еміграції. Хтось сконав на засланні… Золото залишилося…

Чесно кажучи, ми досить скептично ставилися до всіх цих легенд. Але, не бажаючи того, опинившись в епіцентрі кількох міжнародних шпигунських скандалів, довкола повернення культурних цінностей, кардинально змінили погляди. Скарби існують! Більше того, непримітні старовинні речі, які ще валяються десь на горищах, на антикварному ринку коштують дуже дорого… Якщо це якісь колекції, чи комплексні експонати якихось забутих музейчиків, що були розграбовані після 1991 року, знайте – це скарб! Про діаспорні колекції поговоримо згодом… Ну, а про РЕАЛЬНІ схованки предків, і їх ціну, хай пишуть експерти…

В містечку Ховелл, штат Нью-Джерсі (США), діяв музей Кубанського козацтва, створений на базі унікальної колекції козацьких регалій, врятованих після розгрому Січі. Вивезених на Кубань.Вчасно евакуйованих на Захід. Там лежало чимало раритетів козацького руху, про які детально писала міжнародна преса. Неймовірна пригода довкола повернення скарбів, перетворилася на якийсь фантастичний бойовик, за участі ЦРУ, ФБР, ФСБ, ГРУ, ООН, Президентів США, РФ, України… Піврічна інформаційна війна завершилася пограбуванням музею спецназом ГРУ РФ. Після інтриг, цінності вивезли до Москви. Нині продовжуються переговори про передачу Січової частини до Києва. Участь беруть дуже великі люди.

Лише за оригінал Грамоти про передачу Кубані запорізьким козакам, один український олігарх спокійно давав 50 млн. доларів! За умови повернення до державних рук! Про вартість інших експонатів, краще не будемо говорити… Особливо, про непримітну папку з зашифрованими латиною кодами до скарбів запорожців... За підрахунками експертів, Росія витратила на спецоперацію «Козацькі регалії» неймовірну суму… Якщо оцінити негативний імідж цієї дивної держави, що виник після культурологічного теракту на землі США, треба говорити про мільярди… От Вам і пил віків, тиша музеїв…  

Триває неймовірний трилер довкола булави Івана Сірка, що була основним символом Січі і Кубані. Вінніпег, Канада. Якщо вціліємо, розкажемо трохи детальніше…

Велика інтрига  довкола скарбів УНР, вивезених в еміграцію…

Біоенергетик журналів «Нова Січ» і «Музеї України», козацький генерал Валерій Пильник впевнено стверджує, що не віднайдені скарби запорожців і інших історичних персонажів, оцінюються в суму не менше 15 мільярдів доларів! «Треба не лише копати! Треба стукати!» - загадково сказав Пильник. І ми знаємо де – церкви, монастирі, палаци, будинки тодішньої знаті… Потрібно працювати в архівах! Що вже почав робити суперсекретний відділ однієї з українських спецслужб, очолюваний полковником Веремієнком…

Справа в тому, що існує надпотужний інформаційний ритм України, що почався в дуже давні часи. Ця сила наскільки потужна, що змітає все, що намагається її зупинити і зашкодити. Неправильні люди просто непомітно знищуються, як і структури. Навіть цілі держави. Наприклад, СРСР… Чи гітлерівська Німеччина… Нації… Тут занадто багато містики. Але, ще більше реальності. І вибір дуже малий. Перемога, або смерть. Якщо хтось робить перший крок, знайте – назад дороги немає. На жаль… Ми надивилися! Тому – тільки вперед! Позаду – смерть! Як в принципі, і попереду. Але, на все свій час… Світло, чи темінь…

Тому, всім українцям сущим в Україні, даємо дуже цінну і вистраждану пораду – працюйте на Україну! Є дуже коротке гасло: я працюю на Україну, бо Україна – це я! Тоді все буде добре. У всіх! Крім ворогів!

Насамкінець, яскрава і дуже маленька сенсація. Може тест. В одному селищі, де формально народився один всесвітньовідомий  письменник, є забута сіть дивних печер і підземних ходів. Той край  дуже славний… Саме там відбувалися важливі події козацької історії. Біоенергетик Валерій Пильник, задіявши древні знання, вирахував не забраний скарб. Оцінюється під двадцять мільйонів  сучасних грошей. Крім цінностей, там є і зброя, якісь витвори мистецтва, певні документи… Все у більш-менш нормальному стані. Глина… Переважна більшість підземель обвалилася. Але, потрібне місце вціліло… От, як знайти точно? Місцева влада, як і місцевий музей, вже просто не звертають уваги на ті таємниці. Не вистачає коштів, патріотизму, розуму. Треба б попрацювати в архівах. Потрібні фахові історики і археологи. Скарб поруч. Полтавщина... Хотілося б знайти! І передати до державного музею! Цікаво, чи діють оті радянські 30% за повідомлення про знахідку?

Попереджаємо, чорна археологічна самодіяльність у цьому випадку не спрацює! Для того і пишемо…

Звертаємо увагу на село, де народився славний Гетьман Мазепа. Київщина. Біла Церква. Мазепинці. Родова садиба. Легендарний садок. Те місце не приватизоване! В принципі, давно потрібно створити там хоча б філію державного музею, провести комплексні археологічні розкопки і припинити всі спекуляції, що почали нагадувати масову істерію за участі дуже поважних осіб. Зрозуміло, що великі гроші викликають довготривале помутніння. Та мабуть, прийшов час навести там державний порядок!

І про церкви та монастирі. Ті храми, що знаходяться у володінні церков, хоч УПЦ, хоч УПЦ КП, під охороною. Тривожать древні руїни… Замки…

І повна байдужість державних чиновників до збереження культурної спадщини і розшуку цінностей! Говорити про всі ці проблеми з нинішньою владою неможливо! Не чують. Бо не наші. В принципі, може це і добре. Маємо шанс отримати скарби предків. І прийняти їх повинні чисті руки!

Ті, які працюють на Україну! А Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу «Музеї України»

Категорія: Мои статьи | Додав: vik (09.02.2008)
Переглядів: 394 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: